Розмір: 40 х 40 см

Матеріал: папір, акварель

Дата: березень 2018


Малювання з фотографії. Скільки суперечок на цю тему. Можна чи не можна? А можна підглядати? А можна користуватися фотоматеріалами? А якщо ніхто не бачить, то можна? А як же честь? )))

Зараз, ми бачимо багато акварелей з панорамними краєвидами, написаними з вершини гори або хмарочоса (де завжди вітер, який завжди здуває планшет, папір і ти, разом з усім цим, як вітрило), морських пейзажів, написаних, як би, з великої води (тобто, явно видно, що художник стояв на судні, де завжди качка), сюжетів з китами і дельфінами в стрибку (вони не попозують), сюжетів, які відтворюють рух машин в нічному місті, міських пейзажів, відображених прямо під час дощу (коли люди , накриваючись куртками, біжать під навіси), зимових пейзажыв, за якими видно, що там не менше 10 градусів морозу (Це коли вода моментально замерзає в баночці і на пензлику).

Подивіться на цю роботу. На ній зображені квіти, що лежать чи то на склі, чи то на воді, освітлені зверху і сфотографовані знизу. І як ви собі уявляєте живопис в такій позі? У такій позі можна тільки різкість навести і кнопку натиснути.

- Але чому не вибрати сюжет заради якого не потрібно приймати незручні пози і творити від власного імені, а не за образом і подобою фотоапарата? Адже різниця між художником і фотоапаратом в вибірковості. У людини є свій неповторний почерк, ставлення до сюжету. Одні деталі привертають більше його уваги, другы - менше. Фотоапарат - це техніка, яка до всього ставиться однаково. Навіщо їъ наслідувати?

- А ніхто і не зображує продукт життєдіяльності техніки. Художники користуються фотоапаратом для того, щоб не упустити деталі.

- А як же старі художники?

- А при чому тут старі художники? І чому ми повинні бути схожі на них? Якби ми були в рівних умовах зі старими художниками, то вони теж користувалися б фотоапаратом. Так, так! Я впевнена в цьому. У старих художників були свої пристосування, що полегшували роботу. У них була камера-обскура, яку ретельно приховували від нас наші викладачі-сучасники. Вони вважали, що ми повинні відточувати очко, що всі ці буржуйські пристосування не більше ніж читерство і таке інше. Я тільки з появою інтернету дізналася про такий прилад як камера-обскура, або з фільму якогось, не пам'ятаю точно, але точно не з інституту. Ще, нас не вчили користуватися золотим перетином. І самі вони цього робити не вміли. Це теж вважалося буржуазними заморочами. Ну не те щоб буржуйськими ... Вважалося, що це обмежує. Адже по сітці золотого перетину можна побудувати тільки обмежене число композицій (і всі вони вже побудовані великими), звикнути до них і вбити в собі творця - як-то так вони це пояснювали. Загалом, про золотий переріз я дізналася на історії мистецтв, а не на композиції. Потім ми поставили це питання нашим професорам, вони, буквально в двох словах, показали нам ази, а далі як хочете. До чого я це все говорю? Та до того, що в усі віки художники знаходили технічні засоби полегшити собі роботу. Так, моделей малювали з натури, але це якщо була модель. А вона у тебе буде якщо ти знаменитий і визнаний, але це одиниці, які народилися під щасливою зіркою. Сьогодні мені взагалі важко собі уявити як можна бути визнаним без інтернету. Тільки народитися в сім'ї з хорошим становищем, бути вхожим у вищий світ за народженням ну і ще мати талант і бажання малювати. У бідного художника моделі не буде. Бідний художник без фотоапарата і інтернету буде викритий в передирництвы чужих робіт, бо треба ж десь брати матеріал. Постійно малювати етюди? Так! Але цього не завжди достатньо. Іноді фотополювання необхідне. Воно зупиняє мить.

- Дурниці! Всі хочуть попозувати художнику! )))

- Що ви кажете? ))) Рєпіну позували по 70 годин.

- Ну ви ж не Рєпін ...

- Так? )) І на скільки ж годин я "тягну"? )))

- Ну а навіщо писати, якщо вже є фото? Навіщо копіювати фотографію?

- Якщо людина не вміє малювати, то вона і скопіювати не зможе - це раз. По-друге, скільки прекрасних акварелей ми б не побачили, якби всі художники гребували фотоматеріалами. По-третє: якщо художника "зачепив" мотив, то він і з фотографії настрій передасть. Ну а в четвертих, це все одно занурення: в унікальне освітлення, в дуже складний архітектурний ансамбль, в бризки моря, в небо і повітря - це авторське.