Мені дісталася квартира із "убитими" стінами. Колись у ній жив дідусь, який помер. Я не знаю, де він помирав, вдома чи в лікарні, але привидів я тут за 3 роки, Слава Богу, жодного разу не спостерігала. Перед моїм заселенням з ремонту, тут тільки постелили новий лінолеум, найдешевшого виробництва, який продавався вже в кількох місцях, а шпалери не переклеювали. У CWG мені сказали, що при виїзді я можу повернути їм квартиру з небілими стінами. Я дуже зраділа і почала працювати.

Я не довго вигадувала, що малювати. Після бомбардувань у Харкові, 1 місяця шляху до Німеччини, двомісячного перебування у таборі та тримісячного проживання у спільній соціальній квартирі, мені хотілося легкості та безтурботності. Тому вибір упав на хмари. А в арці Санторіні. Вважайте це картою бажань.

Ну а у хмар є незаперечний практичний "плюс". На їх тлі неприбрана постіль виглядає органічніше, ніж прибрана. Я вважаю, що це концептуально))